До доброго пасічника і рої летять…

     Бджільни́цтво — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл, отриманням меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджоли використовуються для запилення багатьох видів сільськогосподарських рослин з метою підвищення врожайності. Продукти бджільництва також використовуються в медицині, фармакології тощо. Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років назад в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду. На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли сприятливі природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашнім господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.  Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.

     У 2006 році виконавчим комітетом Луцької міської ради було зареєстровано ВОЛИНСЬКУ ОБЛАСНУ ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ “БРАТСТВО БДЖОЛЯРІВ ЗЕМЛІ ВОЛИНСЬКОЇ РОЙОВИЙ СТАН”…

Comments are closed.